Одними з визначних постатей в історії нашого села є родина Бобикевичів, які проживали в Саджавці в першій половині 20 ст.

Їхнє життя та діяльність досліджене у відомій краєзнавчій праці "Делятинщина" (Делятинщина: історико-географічне дослідження / В. М. Клапчук, М.М. Клапчук. – Делятин, 2007.)

Публікуємо статтю "Громадські діячі Сидір (1859-1932) та Марія (1859-1942) Бобикевичі" із цієї книги.

Родина громадських діячів Делятинщини, що від 1905 року проживала в Саджавці. Найвидатнішими з них були: Сидір, Марія та Клавдія.

Сидір Бобикевич - син пароха з Викторова біля Галича. Закінчивши теологію, став парохом Вижниці на Буковині, а відтак Саджавки. Цікавився літературою й мистецтвом, грав на різних струнних інструментах, співав ліричним тенором. Перший на Делятинщині набув грамофон з записами пісень М.Менцинського й популяризував його талант. В 1905-1914 роках виступав на концертах у «Бесіді» в Делятині. В 1912 році був вибраний заступником голови новоствореної повітової філії товариства «Просвіта» в Делятині, з 1920 року був не раз головою читальні «Просвіти» в Саджавці. Помер і похований в Саджавці.

Сидір Бобикевич

Марія Бобикевич

Марія - донька письменника Миколи Устияновича, сестра художника Корнила Устияновича, дружина о. Сидора Бобикевича. В 1905-1914 роках іноді виступала з дочкою Клавдією на сцені делятинської «Бесіди». В 1920-1930 роках, будучи довголітньою головою кружка «Союзу українок», активно допомагала саджавецькому жіноцтву4. Зрідка писала вірші, що їх друкували видання «Жіночої долі» в Коломиї5. В 1942 році виїхала на Буковину й там померла.

Могила Сидора Бобикевича	Могила Марії Бобикевич

Вірш Марії Бобикевич

Клавдія (1899-1973) - донька Сидора й Марії Бобикевичів. Мала вищу освіту. Вийшла заміж за румунського полковника, проте активно дописувала до українських газет та журналів. Її перу належать спомини про музичну культуру Делятинщини в 1905-1914 роках, про перше перебування О.Кобилянської в Саджавці.

Оповідання Клавдії Бобикевич

Родину Бобикевичів у Саджавці тричі відвідала письменниця О.Кобилянська (1918, 1926, 1929). З часу останніх відвідин збереглася фотографія гості й господарів дому: