Звертаючись до сьогоднішніх випускників школи  та всіх, хто бажає продовжити навчання, отримати вищу освіту, хочу висловити окремі міркування з приводу теми навчання в аграрному закладі вищої освіти та праці в аграрній сфері економіки.
Давно відомо та, на жаль, сьогодні для частини людей стало немодно говорити, що хліборобська праця, а разом з тим і хліборобська освіта, є головною і життєво необхідною  ділянкою суспільного життя. Задумуєшся над питаннями: Чи може суспільство обійтися без доброго фахівця-хлібороба, знавця своєї справи? Чому держава повинна проявляти дійсну і дієву увагу до виховання і підтримки молодих спеціалістів, на плечі яких, як часто кажуть, покладається завтрашній день, майбутнє нашої країни?
Шукаючи відповіді на  ці, здавалось би, прості питання, ми ще і ще раз звертаємося до мудрої спадщини наших предків, серед яких і праці  відомого вченого, організатора кооперативного руху хліборобського вишколу молоді на західноукраїнських землях в першій половині ХХ століття професора Євгена Храпливого, уродженця села Лисівці Заліщицького району Тернопільської області. Читаєш рядки його праць, і ніби відкриваєш для себе прості і разом з тим такі глибокі істини. Більше як півстоліття тому він писав: „Великою силою на світі є багатство. Та прийде війна, прийдуть злі часи, прийде вогонь чи вода, багатий стане жебраком. Велике значення має в світі сила. Міцного бояться, з ним рахуються, йому кланяються. Але не дай Боже, прийде нещастя, прийде хвороба  -  і от міцна, грізна людина ломиться, вона стає ні до чого. Велика цінність - це краса людини. Але скільки ж то було гарних людей, а сьогодні вони постарілі, знеможені. Багатство, здоров’я, краса   -  все це минає.  Все це речі, що можуть легко пропасти, їх людина може втратити. Але є один скарб найцінніший з усіх, якого не забере вода, не спалить вогонь, якого не знищать роки. А скарбом цим є знання”.

Може в наш, такий непростий, сповнений викликів та загроз час, ці слова для декого звучать наївно? Може для когось  головне значення чи сенс життя складають інші цінності: гроші, влада чи слава? Можливо й так. Але чомусь западають в душу й ось ці слова Євгена Храпливого: „Знання  -  це така сила, що дає людині можливість робити собі все те, чого вона не має”.        
Професор Храпливий звертав свій голос до молодого покоління, закликаючи його, щоб воно  не розмінювалося на дрібниці, тимчасові цінності, що швидко минають. Здобувати освіту, знання - це обов’язок кожного свідомого українця. Але на сьогоднішній час це дуже непроста справа. Адже цінувати хліборобську працю, виконувати її безкорисливо стало досить таки непрестижно. Думаю, тут доречно навести ще один вислів Євгена Храпливого, який  писав : „Кожний народ, що хоче бути міцнішим, мусить прагнути до того, щоб мати якнайбільше освічених, розумних громадян”. Хліборобські ж знання - це, напевно, одна з тих  справді найвищих суспільних цінностей. Та чомусь ціна їх стає досить мізерною.
І чи не актуальні тепер гасла з праць професора Євгена Храпливого, що звучали більш ніж п’ять десятків років тому. А були вони досить прості: „За розумне господарювання”, „За належне цінення нашої хліборобської праці”, „За зорганізування нашого села перед визиском лихварем-посередником”. Ними він закликав своїх земляків у непростих умовах того часу до єднання  в кооперації зусиль у відстоюванні своїх економічних інтересів.
Щось подібне постає перед нашими  селянами і сьогодні. І роздумуючи над становищем, сьогоднішнім і завтрашнім днем нашого села, переконуємось, що хліборобські знання і захист інтересів хліборобів  -  два найважливіші завдання для тих, хто хоче добра нашій державі.
Україна -  велика аграрна країна, колискою якої було, є і повинно бути українське село. І хоча сьогодення нашої економіки – період криз і стагнації, село живе і годує країну. А праця хлібороба, хоч не прославлювана в телепрограмах і лженомінаціях „ Людина року”, „Диво століття” чи „Геній тисячоліття”,  є дійсно найбільшим дивом  діяльності людини.
Тому не цураймося гордого наймення українців – нації хліборобів! Тому навчайся, українська молоде, мистецтва хліборобської праці, добрих українських традицій, вмілого господарювання! Ці традиції навчання підтримує і розвиває педагогічний колектив нашого навчального закладу, історія якого перегорнула  вже добру сотню сторінок. Наш вищий навчальний заклад готує фахівців по 10 спеціальностях: „Бухгалтерський облік”, „Фінанси і кредит”, „Економіка підприємства”, „Комерційна діяльність”, „Прикладна екологія”, „Виробництво і переробка продукції рослинництва”, „Організація і технологія ведення фермерського господарства”, «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж», „Облік і аудит” та „Агрономія”. Сьогодні коледж чекає нових студентів...

М.В. Сопилюк, заступник директора з навчальної роботи 
Заліщицького аграрного коледжу ім. Є. Храпливого