There are no translations available.
Мало хто витримував мене виховувати. Намагались не втручатись. Дякую. І дякую тим, хто не здався. Мені довелось формувати себе самостійно, й процес ще триває. Я не так легко здаюсь, я вірю, що людина повинна вдосконалюватися все життя, й тільки тоді воно буде життям. І я знаю, що існують люди, яким варто в цьому допомогти. Цим людям зараз до 20. Кому більше, комусь зовсім мало. І вони створюють свій світ – беруть приклад з батьків, набираються досвіду на вулиці, у школі. Підпадають під вплив телебачення й інтернету. Саме від них залежить, якою буде наша країна через 30, 40, 50 років. І чи буде взагалі.
Країна зникає не тоді, коли виникає гіперінфляція чи економічна криза. Це можна пережити. Найгірша хвороба держави – це виродження її нації. А найвразливіша частина будь-якого суспільства – молодь. Вони запальні, активні, діяльні. І наше завдання – направити їх ідеї у мирне русло, створити їм найефективніші умови для саморозвитку й самовираження. Саме вони рухають світом – їх сила, енергія, розум, творчість.
Якою буде наша молодь через 20 років? Чи пам’ятатимуть, що вони українці? Чи їхньою мовою не стане суржик, якщо навіть на нашій землі українська мова починає зникати? Я поважаю й хочу зберегти діалекти, але я не хочу, щоб рідну мову кинули під ноги, щоб мені в рідному селі казали "прівєт" і "як діла"! Якщо ми не збережемо те, що ще маємо, то що ми передамо нащадкам?
Те, що українська культура переживає кризу, не є таємницею. Як і те, що все залежить від нас. Хто б там що не говорив, а все в наших руках: й не так важко знайти якісну українську музику, хороші книги, озвучення фільмі, українську пресу. Знайти їх, тим більше за наявності світової павутини, надзвичайно просто. Було б бажання.
Крім популярних гуртів СКАЙ, Друга Ріка, Океан Ельзи, Тартака і Скрябіна є ще величезна кількість українських співаків та гуртів, які талантом не поступаються світовим зіркам. От тільки їх ніхто не знає і не слухає. Мене особисто захопила нещодавно американська співачка українського походження Квітка Цісик. Дуже була однією з найбільш високооплачуваних виконавиць рекламних мотивів для радіо та телебачення. Її голос звучав в рекламних роликах таких брендів як Coca-Cola, American Airlines, Mr. Pibbs, Sears, JC Penney, Safeway grocery stores and Starburst candies. З 1982 року Квітка була єдиним і незмінним голосом компанії Ford Motors. 1977 р. Квітка здобула нагороду Оскар в номінації "краща пісня для кіно" за саундтрек до фільму "You Light Up My Life". 1980 р. вона записала свій перший альбом "Songs of Ukraine" ("Пісні з України"). 1989 р. – другий альбом, який отримав назву "Two Colors" ("Два кольори"). Її чудовий голос й співпраця з найкращими музикантами зробили цю музику гідною вищих позначок всіх рейтингів. Квітка є популярною за кордоном й серед діаспори, а в Україні її мало хто знає. Ми ж фанатіємо від російської попси й електро. Я нікому не нав’язую своїх симпатій, я намагаюсь показати, що в нас є що слухати: Знак Води, Крихітка Цахес, Mad Heads, Ot Vinta, Антитіла, Плач Єремії, Фліт тощо.
Кожен обирає свій шлях, робить свій вибір. Для молоді це дуже актуально, вони щодень, щогодини на роздоріжжі. І щоб обрати, треба знати всі варіанти й всі альтернативи. Яким ви бачите своє життя через n-ну кількість років? Все залежить від того, який шлях ви оберете сьогодні.
Ми не знаємо своєї літератури, та й світову не дуже цінуємо: в нашій країні не модно читати. А в нас були і є талановиті майстри слова, твори яких читаєш на одному подиху й з гордістю кажеш собі: "Це наше, українське!". Коли весь світ працює для розвитку культури й освіти, в нас це не популярно. Скільки книг було передано в нашу бібліотеку людьми з діаспори? В нашій сільській бібліотеці є книги, які тяжко знайти в містах, до того ж у хорошій якості. Ви їх читали? Невже щоб цінувати країну, треба її втратити?
Але існують люди, які роблять спроби щось змінити. Не тому, що їм за це платять, а тому що вони серцем відчувають себе українцями. Проводяться фестивалі української музики та культури, флеш-моби у вишиванках, конкурси писанкарства серед дітей та молоді. Створюють музеї під відкритим небом, і люди роблять все, щоб зберегти аутентичну українську культуру побуту. І ці люди навіть не є українцями, але вони шанують і люблять Україну.
Можна довго й нудно звинувачувати владу, політику, школу й загальне падіння моралі. А можна просто взяти власну долю в свої руки й зробити все, щоб змінити цей світ на краще вже сьогодні.
Ми не цінуємо своєї культури, не дотримуємось народних звичаїв, не любимо власну мову й не знаємо минулого нашого народу. І яким буде наше майбутнє?! Криза не в державі і не в суспільстві. Криза в головах. Допоки кожен з нас не розставить своїх пріоритетів й не обере, що йому важливіше: кайфовий спосіб життя нині чи щасливе майбуття, допоки не буде в нас нормального суспільства.
Життя дуже коротке. Тільки-но збираєшся щось зробити, а час вже пройшов. Час, він взагалі швидкий надзвичайно, летить, як скажений. Давайте зробімо щось, поки ще не пізно! Наше майбутнє – результат наших дій чи нашої бездіяльності та байдужості. Що обереш ти?
|
