Сидір Мидловський (І. М. Мидловський) (4 лютого 1854, Саджавка —18 липня 1916, м. Львів) — український актор, театральний діяч і письменник.
Народився в селі Саджавка ( Надвірнянського району Івано-Франківської області).
Закінчив гімназію в місті Станіслав (1873,  м. Івано-Франківськ) і правничий факультет Львівського університету (1873—1877).
1880 працював у судових установах у м. Станіслав, 1883—1891 — в суд. установах у Польщі. 1891—1913 — в м. Тернопіль: ад'ютант окружного суду, від 1897 — заступник прокурора, 1911—1912 — радник вищого крайового суду.

1890—1910 — режисер аматорського театру, де поставив п'єси І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Лопатинського та власні. 1901—1910 — голова хорового товариства «Боян» (1-й голова), діяч «Руської бесіди» та «Міщанського братства» (всі — місто Тернопіль).
Драматичні твори та пісні почав писати ще під час навчання у гімназії. Мидловський — автор побутових драм «Нещасна любов», "Тимко-капраль", перекладів та переробок, драматичних творів з польської та німецької літератур.
Декілька пісень з його мелодрам стали народними піснями і широко побутують у Галичині. У 1914 році Сидір Мидловський виїхав до Львова, де й помер 18 липня 1916 року.

Родимий краю, село родиме!

Родимий краю, село родиме!

Вас я вітаю, місця любимі!

Зелені ниви, ліси, могили,

Щасливі з вами дні ті уплили.

Зелені ниви, ліси, могили,

Щасливі з вами дні ті уплили.

І ти, хатино, стріхо старенька,

Мила родина, нене рідненька!

Вас повітати душа бажає,

Потіхи більшой в світі немає.

Вас повітати душа бажає,

Потіхи більшой в світі немає.

І ти, кринице, свідку любові,

Вітай, сестрице! Вітай ми знову!

Скажи ми правду, правду щирішу,

Чи ще знайду я любов гарнішу?

Скажи ми правду, правду щирішу,

Чи ще знайду я любов гарнішу?

Тут і гарніше луг зеленіє,

Тут і тепліше сонечко гріє!

При вас бажаю віку дожити,

В рідній землиці кості зложити.

При вас бажаю віку дожити,

В рідній землиці кості зложити.