З першим снігом і морозами приходять в Україну зимові свята. З нетерпінням чекають дівчата свято Катерини, коли вдосвіта до сходу сонечка зріжуть гілочку вишні, принесуть до хати, поставлять у водичку і будуть чекати появи цвіту на Різдво. Зацвіте - вийде цього року заміж, а ні - треба чекати наступного року. На свято Катерини або Андрія збирались на вечорниці, ворожили. А хлопці робили збитки: то ворота знімуть, то іще щось придумають.

А маленькі саджавчани з нетерпінням чекали свята Миколая, намагались бути чемними і слухняними, боялися, щоб Миколай не обминув їхньої хати. Чому так чекають і люблять це свято?

Миколай - християнський святий. Народився близько 280 р. Батьки Нонна і Феофан виховали сина достойною людиною. Вони залишили йому чималий спадок. Проте Миколай ним не скористався для власних цілей. Усе майно він роздав бідним. Був священником у Потарі, потім архиєпископом у м. Мири. Він прославився надзвичайною благодійністю, постійно піклувався про немічних і убогих. Зі своїх заощаджень допомагав не лише тим, хто просив допомоги, а насамперед тим, хто соромився просити допомогу. Найчастіше робив це так, що люди не знали, від кого прийшла допомога.

Розповідають, що глибокою вірою в Бога та силою молитви він робив чудеса. Тому його прозвали Чудотворець. Миколай зцілював людей, при¬пиняв розбрат, втихомирював розбурхане море. Тому мореплавці вважали його своїм покровителем.

Помер о. Миколай 19 грудня 342 р. зі словами: "В руки твої, о Боже, передаю дух свій". Церква вшановує Миколая двічі: у день смерті 19 грудня і у день перенесення мощей - 9 травня. Звідси і назви: зимовий Миколай і літній.

У 2-ій половині XI ст. мусульмани зайняли Малу Азію і те місце, де спочивали мощі о. Миколая. Італійські купці вирішили викрасти мощі і перевезти їх до Італії. Що і було зроблено. Мощі прибули до м. Барі 9 травня. Через три роки тут побудовано церкву і мощі знаходяться в ній. Культ Миколая в Україну прийшов з прийняттям християнства.

У 2-ій половині XI ст. на могилі Аскольда була побудована церква св. Миколая. В честь св. Миколая в Україні побудовано багато церков. На Заході теж багато церков, побудованих на честь Миколая. У Франції і Німеччині - понад 2 тисячі, в Англії - 400. Будували церкви на честь Миколая і наші козаки.

У численних переказах Миколай не лише допомагав людям матеріально, а й боронив від стихійного лиха. Тому ті, хто перебував у плаванні, брали з собою образ св. Миколая.

Шануються ікони св. Миколая. Раніше вони були майже в кожній українській хаті. Ще з княжих часів відомі чудотворні ікони. У соборі св. Софії у Києві є ікона Миколая Мокрого. Прославилась ікона від такої події. У XI ст. чоловік і жінка з малим синочком поверталися з празника у Вишгороді і пливли човном до Києва по Дніпру. Несподівано зірвалася буря, хлопчик впав з човна і утонув у Дніпрі. Через кілька днів його знайшли живим біля ікони св. Миколая. Звідси і назва. У соборі св. Миколая у Новгороді є копія вищезгаданої ікони.