Все почалося на початку весни 1857 року, коли текстильщиці Нью-Йорку пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхетену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Демонстрацію природно розігнали, але шуму у зв'язку з своєю незвичністю вона наробила неабияк. Цю подію навіть стали називати Жіночим днем.

Прошло більше 50-ти років і в останню неділю лютого вже 1908 роки, тисячі жінок, знов вийшли на вулиці Нью-Йорку. Демонстрація ця, як можна здогадатися, була приурочена до того самого "Жіночого дня" 1857 роки. Жінки знов стали вимагати виборчого голосу, виступили проти жахливих умов праці, і особливо проти праці дітей. Поліція одержала наказ розігнати демонстрацію. У хід були пущені шланги з брудною крижаною водою.

В наступному 1909 році Жіночий день знов був відмічений маршами і страйками жінок. У 1910 році соціалісти і феміністки провели Жіночий День вже по всій країні. Пізніше в цьому ж році делегатки поїхали із США до Копенгагена на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалістів, де і зустрілися з Кларою Цеткін.

Надихнена діями "американських соціалістичних сестер", Клара Цеткін запропонувала поставити на конференції питання про те, щоб жінки у всьому світі вибрали певний день, коли вони привертатимуть суспільну увагу до своїх вимог. Конференція, в якій взяли участь більше 100 жінок з 17 країн, гаряче підтримали цю пропозицію поіменним голосуванням, результатом якого з'явилося виникнення Міжнародного дня солідарності жінок в боротьбі за економічне, соціальне і політичне рівноправ'я. Треба відзначити, що точна дата цього дня на цій конференції так і не була визначена.

Вперше Міжнародний Жіночий День був проведений 19 березня 1911 року в Німеччині, Австрії, Данії і деяких інших європейських країнах. Ця дата була вибрана жінками Німеччини, тому що цього дня в 1848 році король Пруссії перед загрозою озброєного повстання дав обіцянку провести реформи, включаючи невиконане введення виборчого права для жінок.

В 1912 року цей день жінки відзначили не 19 березня, а 12 травня. І лише з 1914 року цей день стихійно стали відзначати чомусь 8 березня.

Так як Росія жила тоді на відміну від всієї Європи за юліанським календарем, то Міжнародний Жіночий День у нас в країні наголошувався не 8 березня, а 23 лютого.

В Росії цей день жінки відзначають щорічно з 1913 року. І ось, 23 лютого 1917 року, роки в Росії знов наступив цей день жінки Петрограду вийшли на вулиці міста протестуючи проти війни. Деякі стихійні мітинги перейшли в масові страйки і демонстрації, сутички з козаками і поліцією. 24-25 лютого масові страйки переросли в загальний страйк. 26 лютого окремі сутички з поліцією вилилися в бої з викликаними в столицю військами. 27 лютого загальний страйк переріс в озброєне повстання, почався масовий перехід військ на сторону повсталих, які зайняли найважливіші пункти міста, урядові будівлі. Створена Рада робочих і солдатських депутатів, одночасно створений Тимчасовий комітет Державної думи, який сформував уряд. 2(15) березня Микола II відрікся від престолу. 1 березня нова влада була встановлена в Москві, протягом березня - по всій країні.

Таким чиномом, саме Міжнародний Жіночий День 1917 роки з'явився спусковим гачком, що привів до Лютневої революції, яка в свою чергу привела до Жовтневого перевороту і виникнення СРСР.

В СРСР 8 березня довгий час був звичайним робітничим вдем, але 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був оголошений в СРСР святковим днем.
Ось така історія 8 Березня

P.S. Багато хто сумнівається, що це свято дійсно "міжнародне". Проте, ще в 1977 році ООН прийняла резолюцію 32/142, призвавши всі країни проголосити 8 березня вдень боротьби за жіночі права - Міжнародним жіночим днем. Цей день оголошений національним вихідним в республіках колишнього СРСР, а також в: Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не "міжнародних", а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді. У Сірії 8 березня відзначають День Революції, а в Ліберії - і зовсім як День пам'яті полеглих.